Вплив на фізичне здоров'я – постійна тривожність може призвести до фізичних проблем, таких як головні болі, м'язова напруга, проблеми зі сном, апетитом і, навіть, серцеві захворювання.

Погіршення якості життя: тривожність може обмежувати задоволення від життя, призвести до соціальної ізоляції та обмежувати можливості для нового досвіду і досягнень.

Вплив на продуктивність: тривожність може перешкоджати виконанню завдань та досягненню цілей, що може впливати на академічну та професійну продуктивність.

Здорові відносини: тривожність може впливати на взаємини з близькими людьми, призводити до конфліктів та погіршувати міжособистісні відносини.

Ментальне здоров'я: надмірна тривожність може призвести до розвитку тривожних розладів, депресії та інших психічних проблем.

Зважаючи на ці фактори, важливо навчитися керувати тривожністю та розвивати стратегії для подолання страхів і тривоги в повсякденному житті.

Відмова від тривожної поведінки дозволяє більше уваги приділяти особистісному розвитку та досягненню мети, сприяє здоровому способу життя, включаючи збалансоване харчування, фізичну активність та відпочинок.

З думкою про вас колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.

В публікації використані матеріали, що створені у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської.

Возможно, это мем (текст)

Возможно, это мем (хлеб и текст)

Возможно, это изображение текст

Возможно, это зарисовка (текст)

Про розповсюдження інформації. Безпека в Інтернеті

Уважно прочитайте публікацію і проаналізуйте її з точки зору – чи є тут щось, що схоже на неправдиві факти. Наприклад, чи описано все мовою фактів, чи це чиясь особиста думка? Чи виглядають зображення реальними, чи все ж таки схожі на фотошоп? Потім перевірте дані за допомогою додаткового пошуку інформації на цю тему.

•Зазвичай автори додають своє ім’я до статті і за допомогою пошукової системи можна знайти додаткову інформацію про цих людей для того, щоб більше дізнатися про їхній досвід та діяльність.

•Перевірте дату публікації. Зазвичай ресурси вказують дату, коли була опублікована інформація. Це також дозволить захистити себе від неактуальних даних.

•Зупиніться на мить перед тим, як щось опублікувати. Розгляньте можливі наслідки розміщення – чи дійсно Інформація правдива? Чи така публікація вплине на вашу репутацію? Яким чином інформація може бути використана іншими користувачами?

•Будьте обережні при комунікації з незнайомцями в мережі. Поставте собі запитання, чи якимось чином може вам зашкодити інформація від сторонньої людини? Чи хтось намагається вплинути на вас? Чи можете ви довіряти цій людині?

https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/

Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу

Розглянутии етичні принципи та способи надання першої психологічної допомоги, техніки емоційної регуляції.

Під час надання ППД необхідно:

- знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме;
- поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості;
- бути поруч, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури ;
- показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки;
- бути терплячим і спокійним;
- надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»;
- надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами;
- висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття;
- надати можливість помовчати.

Поради щодо профілактики випадків суїцидів в Інтернеті

1. Під час класних годин включати заняття та завдання по розвитку критичного мислення. Увагу слід приділити таким елементам: розпізнання фейків та неправдивої інформації, оцінка ігор в Інтернеті на рівень безпеки для власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

ТОП-5 правил: як впевнитись, що те, що ми бачимо в мережі, є правдою?
https://stop-sexting.in.ua/top-5-pravyl-yak-vpevnytys-shho-te-shho-my-bachymo-v-merezhi-ye-pravdoyu/

Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності:
https://osvita.diia.gov.ua/courses/very-verified%20

2. Педагогічним працівникам не варто розповсюджувати паніку (наприклад, кожного уроку обговорювати з дітьми гострі ситуації, які відбуваються у країні) та не слід наголошувати дітям на суїциді та називати це слово у розмовах чи під час навчання (важливо вживати “те, що може завдати шкоди здоров’ю та життю), а також на назвах “суїцидальних” ігор чи челенджів, оскільки таким чином дорослі ще більше привертають уваги дітей до цієї теми та викликають бажання ознайомитись з ними.

3. Як тільки педагогічним працівник поміти будь-які зміни у фізичному, психологічному, психічному чи соціальному стані дитини, слід у невимушеній обстановці поговорити з дитиною (поради щодо бесід можна знайти у довіднику “Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників” за посиланням https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/ ) і сказати, що ви готові допомогти їй/йому у будь-якій ситуації. А також можете разом повідомити батьків, якщо дитина боїться це зробити самостійно.

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина є постраждалою від домашнього насильства, то слід звернутися до Гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за номером 1547.

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина зазнала онлайн-ризикованого спілкування в Інтернеті чи її булять, шантажують в мережі, слід звернутися до Урядової консультаційної лінії з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545*3 (далі обрати 3).

Якщо дитина має психологічні проблеми та немає з ким ними поділитись, то варто звернутись до організації Teenergizer, де надають психологічні консультації рівний-рівному, https://teenergizer.org/ чи зателефонувати на Національну дитячу “гарячу лінію” 0 800 500 225 або 116 111.

4. Практичному психологу разом з класними керівниками проводити опитування щодо психосоціального стану учнів для виявлення групу ризику чи тих дітей, які наразі відчувають тривогу.

5. Класним керівникам включити тему онлайн-безпеки під час батьківських зборів, а саме родинні правила використання гаджетів та Інтернету, створення спільного онлайн-простору, налагодження довірливих стосунків.

Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»
https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

“Створюємо онлайн-простір разом з дітьми”: довідник для батьків та вихователів
https://stop-sexting.in.ua/guide-for-parents/